Вера Холодная родилась в Полтаве в семье учителя-словесника городской гимназии Левченко. В 1895 году семья переехала в Москву. В 1910 году вышла замуж за юриста Владимира Холодного.Артистическую карьеру начала в любительской театральной студии, бросив балетную школу Большого театра. С 1914 года снималась в кино. Первая (эпизодическая) роль — в экранизации романа Льва Толстого «Анна Каренина» режиссёра Владимира Гардина. В 1915 году снялась у Евгения Бауэра в картинах «Песнь торжествующей любви» и «Пламя неба». Эти роли принесли актрисе широкую известность, её называли «королевой экрана». За четыре года кинематографической жизни снялась в более 50-ти фильмах («Миражи», «Жизнь за жизнь», «Тернистый путь славы», «Позабудь про камин, в нём погасли огни», «Молчи, грусть, молчи», «Последнее танго» и др.). Холодная создавала образы красивой печальной женщины, обманутой и непонятой. Каждая новая роль «королевы экрана» сопровождалась бурной овацией поклонников и почитателей невиданной ранее красоты. В апреле 1918 года в составе киноэкспедиции отправилась из Москвы в Одессу. Снималась на фирме "Мирограф", выступала с эстрадными номерами, иногда с Л. О. Утёсовым. Их зрителями бывали Г. Котовский и Мишка Япончик. Скоропостижно скончалась 16 февраля 1919 года в возрасте 26 лет в Одессе. Официальная версия смерти — скоропостижная кончина от гриппа «испанки». Неофициальная — отравлена деникинской контрразведкой. 2 сентября 2003 года на улице Преображенской возле дома, где жила и скончалась Вера Холодная, ей поставлен памятник.

Vera Holodnaya was born in Poltava in a family of language and literature teacher of the city grammar school Levchenko. In 1895 the family moved to Moscow. In 1910 she married a lawyer Vladimir Holodnyy. The actor's career started from the amateur drama school, after she thrown up ballet school of the Big Theatre. Since 1914 she acted in cinema. The first (bit part) role - in the screen version of Lev Tolstoy’s novel "Anna Karenina" directed by Vladimir Gardin. In 1915 she acted in movies of Yevgeniy Bauer «Sing of Triumphing Love» and «The Flame of the Sky». These roles made the actress very popular; she was called «Queen of the Screen». For four years of cinema life she acted in more than 50 films («Mirages», «Life for Life», «Thorny Road of Glory», «Forget about fireplace, the fire faded», «Be silent, Grief, be silent», «Last tango», etc.). Holodnaya created images of a beautiful sad woman who was deceived and has not been understood. Each new role of the «queen of the screen» was accompanied by great ovation of admirers of her unprecedented beauty. In April, 1918 in the structure of cinema-expedition she went from Moscow to Odessa. She acted in movie «Mirograph», acted with variety entertainment, sometimes together with L.O.Utyosov. G.Kotovsky and Mishka Yaponchik were their spectators. She suddenly died on February 16, 1919 at the age of 26 in Odessa. Official version of her death was: sudden death caused by «Spanish» flu. Informal version was that she was poisoned by Denikin’s counterespionage. On September 2, 2003 her monument was put up in Preobrazhenskaya street near the house in which Vera Holodnaya lived and died.

Віра Холодна народилася в Полтаві в сім'ї вчителя-словесника міської гімназії Левченко. У 1895 році сім'я переїхала до Москви. У 1910 році вийшла заміж за юриста Володимира Холодного. Артистичну кар'єру почала в любительській театральній студії, покинувши балетну школу Великого театру. З 1914 року знімалася в кіно. Перша (епізодична) роль — в екранізації роману Льва Толстого «Анна Кареніна» режисера Володимира Гардіна. У 1915 році знялася у Євгенія Бауера в картинах «Гімн торжествуючої любові» і «Полум'я неба». Ці ролі принесли актрисі широку популярність, її називали «королевою екрану». За чотири роки кінематографічного життя знялася в більше 50-ти фільмах («Міражі», «Життя за життя», «Терниста дорога слави», «Забудь про камін, в ньому згасли вогні», «Мовчи, смуток, мовчи», «Останнє танго» і ін.). Холодна створювала образи красивої сумної жінки, обдуреної і не зрозумілої. Кожна нова роль «королеви екрану» супроводжувалася бурхливою овацією залицяльників і шанувальників небаченої раніше краси. У квітні 1918 року у складі кіноекспедиції відправилася з Москви до Одеси. Знімалася на фірмі "Мірограф", виступала з естрадними номерами, інколи с Л. О. Утьосовим. Їх глядачами були Г. Котовський і Ведмедик Япончик. Раптово померла 16 лютого 1919 року у віці 26 років в Одесі. Офіційна версія смерті — раптова кончина від грипу «іспанки». Неофіційна — отруєна денікінською контррозвідкою. 2 вересня 2003 року на вулиці Преображенській біля будинку, де жила і померла Віра Холодна, їй поставлений пам'ятник.