Михаил Винницкий (Миша Япончик, Беня Крик) – (1891- ¬ 1919)наряду с Остапом Бендером, является одним из известнейших образов евреев-преступников советской литературы. Он тоже родился и вырос в Одессе, и о его «подвигах» тоже была написана книга. Он сидел в тюрьме и доподлинно известно, что соседом по тюремной камере был Григорий Иванович Котовский. Одесситы считали его кем-то вроде Робин Гуда, потому что Мишка грабил только богатых и время от времени он закатывал грандиозные пиры на Молдаванке, на которых водку подавали ведрами. Когда Красной Армии понадобились силы, чтобы воевать с «белыми», Мишка собрал целый полк из одесских грабителей и отправился с ними на фронт. Но вскоре Япончику вся эта возня между «красными» и «белыми» тоже не показалась интересной, и он спустя какое-то время решил вернуться домой...Любопытно то, что, готовя вооруженное восстание в Одессе, большевики пользовались услугами империи Япончика, закупая у них оружие и боеприпасы.. Бегство с позиций полка Япончика привело к тому, что петлюровцы прорвали фронт. ЧК решило перехватить Винницкого под Вознесенском, куда были срочно переброшены отряды одесских чекистов. Засада остановила поезд и Винницкого расстреляли.ё Что же на самом деле произошло той далекой осенью 1919 года и кто подписал приговор Мишке Япончику — до сей поры неизвестно.

Michael Vinnickiy (Misha Yaponchik, Benya Scream) – (1891- ¬ 1919) along with Ostap Bender, is one of the most known appearances of Jewries-criminals of soviet literature. He was also born and grew up in Odessa, and about his «exploits» a book was also written. He was imprisoned and it is for certain known that a neighbor on a prison chamber was Grigory Ivan Kotovskiy. . Odessa counted him by someone as though Robin Hood, because Bruin robbed only rich and from time to time he rolled up grandiose feasts on Moldovanka, on which vodka was given buckets. When Red Army may need forces, to be at war with «white», Bruin collected a whole regiment from the Odessa robbers and left with them on front. But soon Yaponchik all this fuss between «red» and «white» also did not show oneself interesting, and he after some time decided to come home...That is curious, preparing the armed revolt in Odessa, bolshevists used services of empire of Yaponchik, buying in a weapon and live ammunitions for them.

Михайло Вінницький (Міша Япончик, Беня Крик) – (1891- ¬ 1919) поряд з Остапом Бендером, є одним з відомих образів євреїв-злочинців радянської літератури. Він теж народився і виріс в Одесі, і про його «подвиги» теж була написана книга. Він сидів у в'язниці і напевно відомо, що сусідом по тюремній камері був Григорій Іванович Котовський. . Одесити рахували його кимось начеб Робін Гуда, тому що Ведмедик грабував лише багатих і час від часу він закочував грандіозні бенкети на Молдавії, на яких горілку подавали відрами. Коли Червоній Армії знадобилися сили, щоб воювати з «білими», Ведмедик зібрав цілий полк з одеських грабіжників і відправився з ними на фронт. Але незабаром Япончику вся ця метушня між «червоними» і «білими» теж не здалася цікавою, і він через якийсь час вирішив повернутися додому...Цікаве те, що, готуючи озброєне повстання в Одесі, більшовики користувалися послугами імперії Япончика, купуючи у них зброю і боєприпаси. Втеча з позицій полку Япончика привела до того, що петлюрівці прорвали фронт. ЧК вирішило перехопити Вінницького під Вознесенськом, куди були терміново перекинуті загони одеських чекістів. Засідка зупинила поїзд і Вінницького расстрелялі.е Що ж насправді сталося тією далекою восени 1919 років і хто підписав вирок Ведмедикові Япончику — до сієї пори невідомо.