Екатерина II Великая — императрица всероссийская (1762—1796). Период её правления часто считают «золотым веком» Российской империи. С 1745г. жена великого князя Петра Федоровича, будущего императора Петра III, которого свергла с престола (1762г.), опираясь на гвардию (Г.Г. и А.Г. Орловых и др.). Провела реорганизацию Сената (1763), секуляризацию земель (1763-64), упразднила гетманство на Украине (1764). При ней произошла Крестьянская война 1773-1775 годов. При Екатерине II в результате русско-турецких войн 1768-1774, 1787-1791 годов Россия окончательно закрепилась на Черном море, были присоединены Сев. Причерноморье, Крым, Прикубанье. Приняла под российское подданство Восточную Грузию (1783). Переписывалась с Вольтером и другими деятелями французского Просвещения. Автор многих беллетристических, драматургических, публицистических, научно-популярных сочинений, "Записок". Своим указом положила начало Одессы.

Catherine II, called Catherine the Great. The Russian empress Catherine II, known as Catherine the Great, reigned from 1762 to 1796. Under her direct auspices the Russian Empire expanded, improved in its administration, and underwent a further policy of Westernization. Catherine's rule revitalized Russia which grew even stronger and was one of the great powers of Europe. Her astonishing abilities within the realms of complex foreign policy and sometimes brutal reprisals in the light of rebellion, most notably Pugachev's Rebellion, complemented her hectic private life. She frequently leaned towards scandal given her propensity for relationships which often resulted in gossip flourishing within more than one European court. She took power after a conspiracy deposed her husband, Peter III , and her reign saw the high point of the Russian nobility. Peter III, under pressure from the nobility, had already augmented the authority of the great landed proprietors over their muzhiks and serfs. In spite of the duties imposed on the nobles by the first "modernizer" of Russia, Tsar Peter I (1672–1725), and despite Catherine's friendships with the western European thinkers of the Enlightenment, in particular Denis Diderot, Voltaire and Montesquieu; Catherine found it impractical to improve the lot of her poorest subjects, who continued to suffer (for example) military conscription. The distinctions between peasant rights on votchina and pomestie estates virtually disappeared in law as well as in practice during her reign. In 1785 Catherine conferred on the nobility the Charter to the Nobility, increasing further the power of the landed oligarchs. Nobles in each district elected a Marshal of the Nobility who spoke on their behalf to the monarch on issues of concern to them — mainly economic ones.

Катерина II Велика — імператриця всеросійська (1762—1796). Період її правління часто вважають «золотим століттям» Російської імперії. З 1745г. дружина великого князя Петра Федоровича, майбутнього імператора Петра III, якого повалила з престолу (1762г.), спираючись на гвардію (Г.Г. і А.Г. Орлових і ін.). Провела реорганізацію Сенату (1763), секуляризацію земель (1763-64), скасувала гетьманство на Україні (1764). При ній сталася Селянська війна 1773-1775 років. При Катерині II в результаті російсько-турецьких воєн 1768-1774, 1787-1791 років Росія остаточно закріпилася на Чорному морі, були приєднані Сівба. Причорномор'я, Крим, Прікубанье. Прийняла під російське підданство Східну Грузію (1783). Переписувалася з Вольтером і іншими діячами французької Освіти. Автор багатьох белетристичних, драматургічних, публіцистичних, науково-популярних вигадувань, "Записок". Своїм указом поклала початок Одеси.